Полювання на зайця-русака — традиційний і доступний вид полювання на дрібного звіра, популярний в Україні з пізньої осені до кінця зими, коли слід добре читається на снігу.

Звички зайця взимку

Заєць активний переважно вночі, годуючись на полях з озиминою та біля лісосмуг, а вдень лежить у заглибленнях ґрунту — "лежках", часто на відкритій місцевості, звідки добре проглядається підхід небезпеки.

Тропління: як читати слід на снігу

Свіжий слід зайця веде від місця годівлі до лежки заплутаним маршрутом зі стрибками вбік ("скидками"), що ускладнює переслідування. Досвідчені мисливці вміють відрізняти напрямок руху по формі сліду та знаходити місце лежки за характерним петлянням traku неподалік відкритих ділянок.

Нагін у групі

  • Розставлення стрільців — номери розташовуються на відомих переходах зайця між полем і лісосмугою.
  • Загоничі — рухаються широкою лінією, піднімаючи звіра з лежки в напрямку стрільців.
  • Зв'язок у групі — рації чи заздалегідь обумовлені сигнали критично важливі для синхронної роботи загоничів і стрільців.

Зброя та дистанція стрільби

Для зайця традиційно використовують гладкоствольну рушницю з дробом середніх номерів — звір стрімкий, тому постріл зазвичай відбувається на короткій чи середній дистанції, коли заєць вже піднятий і рухається відкритою місцевістю.

Порада: завжди чітко позначайте свій сектор стрільби перед нагоном — заєць часто змінює напрямок руху непередбачувано, і стрільці повинні точно знати межі безпечного пострілу одне одного.

Безпека під час колективного полювання

Сигнальний яскравий одяг обов'язковий для всіх учасників, особливо загоничів. Стріляти можна лише по цілі, чітко видимій на тлі неба чи відкритого простору, ніколи — у напрямку лінії загоничів чи сусідніх номерів.